А нині ковзанка така повсюди,
Що хоч на ковзанах бери і мчи…
А рівно йти ніде не можуть люди…
Як йдеш, молитву тихо прошепчи,
Бо дуже слизько, так, що впасти можна.
Тому тепер не можна з хати йти.
Та думка ще закралася тривожна,
А як до магазину добрести?
Ну, аж ніяк! Бо вже не вийти з хати,
Слизота скрізь, одні лише пастки…
Тож травм сьогодні буде надбагато,
Не можуть приземлитися й пташки…
Таке буває диво у природі:
То сніг, то дощ, то замерзає все.
І передбачити таке от диво й годі…
Не знаєш, що той день новий несе…