А нічка осіння чарівна й тихенька
Спускається вечір на землю тихенько
І сонце лаштується спати.
Темніє довкола уже помаленьку,
І проситься нічка до хати.
А сни під віконцем чекають нагоди,
Щоб десь під подушку пірнути.
Когось здивувати і без перешкоди
У мандри далекі гайнути.
А нічка осіння чарівна й тихенька
Розсипала в небі пацьори.
А от на землі щира осінь жовтенька
Свої вже малює узори.