А осінь сьогодні зажурена стала,
От сонця нема й не блищить.
Бо сіра хмарина його заховала
І рівно, ріденько дощить.
І тихо-претихо, бо вітру немає.
Він зник, а можливо ще спить.
Лиш пісеньку дощик тихенько співає,
І листя додолу летить.
Все золото осені землю встелило,
І килим жовтенький лежить.
Тепер цю красу всю водою покрило,
Бо всюди дощить і дощить…