Чарівний травень! В розквіті весна,
Усе навколо радісно квітує!
Погода гарна, сонячна, ясна!
Свій ювілей Оксаночка святкує.
Недавно ще школяркою була,
За партою у школі цій сиділа.
А от уже й пів віку прожила
Своїх дітей поставила на крила.
Як час летить, ну просто дивина.
Та жаль ніщо назад не повертає.
Ще молодість не випита до дна…
А вже з-за рогу осінь визирає…
Та що та осінь! Ще до неї йти!
А зараз зрілість, є краса і сила.
І ще довгенько мріяти, цвісти,
Летіти ввись, бо за спиною крила!
Здоров’я зичимо тобі з роси й води,
Удачі, щастя і легкої долі.
Ти до зірок упевнено іди
По росяних стежках, між квіт у полі.
Бо що ті п’ятдесят — це пів путі!
А ще ж до ста тобі прожити треба.
Багато ще зробити у житті…
Всі мрії здійснити, летіти в небо.
Та й справ незроблених ще є гора!
Тож треба встигнути усе зробити.
Подивишся — життя неначе гра…
Але насправді так нелегко жити.
Тож будуть хай легкі твої путі,
Живи щасливо, радісно, крилато.
Хай буде сонячно тобі в житті,
А кожен день хай буде гарне свято!