А от і вересень уже нас покидає.
Прийшла пора… Назад не повернуть.
І листячко додолу опадає,
Як тільки вітри з півночі дихнуть.
А завтра жовтень на порозі стане.
І осінь зміниться та ще дощі поллють.
І сонце сильно гріти перестане
Та ночі холоднючими прийдуть
І стануть довгі-довгі і холодні,
Хоч ще привітні й гарні будуть дні.
Ще й сонячні, безхмарні, як сьогодні,
Та у природі стихнуть всі пісні.
І лише вітер буде завивати
В пічній трубі, в осінньому гіллі.
З дерев листочки буде обривати
Й безладно розкидати по землі.
Така пора осіння та мінлива,
Що іноді засмучує всіх нас.
То знову радує оте чарівне диво
Й дарує безліч чарівних прикрас.