А от і нічка в вікна заглядає
А от і нічка в вікна заглядає,
Бо день подався у минулий час.
А нічка тиха спокою бажає
І закликає відпочити нас.
Та й так було б, якби не ті тривоги,
Що спокою вже скільки не дають.
Які ж важкі воєнні ті дороги,
По нас ракети вражі б’ють і б’ють…
А далі що? Хто достеменно знає?
Коли скінчиться той смертельний бій?
Країна наша у вогні палає,
Це час такий сьогодні твій і мій…
А я не хочу, щоб війна тривала,
Мені потрібні спокій, тиша, мир.
Щоб наша щира пісня скрізь лунала
Серед лісів, полів і серед гір.
Допоможи нам, Боже, їх здолати,
Паскудних, клятих, підлих ворогів.
Щоб щастя повернулося до хати —
Нам треба знищити усіх катів!
А нічка заглядає у віконце
Тож хай до нас хороші сни прийдуть.
А вранці всіх розбудить щире сонце
Й найкращі наші мрії оживуть.