Надія Красоткіна

А—Я

А поки осінь

Зеленого в природі зовсім мало,
Лиш квіти он як ще палахкотять!
Та небо не таке яскраве стало,
Й комахи всі від холоду тремтять
Й ховаються глибоко у щілинки,
Ще й виповзуть, як сонечко прийде.
А як на небо набіжать хмаринки,
Тоді комашок вже нема ніде.
Бо це вже осінь, то ж чого чекати?
Дощі частенько, сонечка нема…
Дрібним комашкам треба засинати,
Бо зовсім скоро буде вже зима.
Холодний вітер з півночі повіє,
Скує морозом, снігом занесе…
Казковим інеєм не раз замріє
І стане біле-біле геть усе.
А поки осінь… Листячко по річці…
Переважають темні кольори.
Відбилось сіре небо у водичці,
Й нема тепла від сонечка згори.

Подякувати автору

картка Приватбанку

5168 7422 2562 7797

Красоткіна Надія Григорівна

Відгуки
Коментарі Cackle