Зима у нас казковою буває,
Як сніг летить в вечірнім ліхтарі.
Або коли метелиця гуляє,
Чи як пухнастий іній у дворі…
Як попід вікна снігу намітає,
Й глибоко заховалися стежки.
Коли хурделиця свої пісні співає,
І з річкою зрівнялись бережки.
Й на сонці діамантами іскриться
Усе довкілля — справжня дивина!
Таке й у снах казкових не присниться,
А під снігами вже живе весна.
В білесеньких підсніжниках дрімає,
І проліски вже будить до життя.
А поки сніг всю землю накриває
І зігріває все для майбуття.