А ранки літні ніжні і духмяні
А ранки літні ніжні і духмяні,
Такі прекрасні, просто чарівні!
Вони чудові, гарні, несказанні,
В легкім тумані, в росах, і ясні…
Я насолоджуюся їх красою,
Її душею я натхнену п’ю.
Іду стежиною вузенькою, в’юнкою,
Пташину пісню чарівну ловлю…
Й життю радію… Як же не радіти,
Як небеса бездонні й голубі,
А всюди квіти, дивовижні квіти
І вивільга співає на вербі.
А десь зозуля роки нам кукує,
Лелеки чинно ходять по воді…
Он голуб із голубкою воркує.
Усе довкілля в радіснім труді.
І я вдихаю дивні аромати,
Втішаюсь дивом, що навколо є.
І гору щастя вже несу до хати,
Бо все навколо рідне і моє!