А ранок казковий
А ранок казковий! В сріблястій росі,
У квітах і в сонці ясному.
Виблискує все в дивовижній красі,
В ранковім повітрі п’янкому.
Дивуюсь і тішусь, скрізь линуть пісні,
А квітів — безмежжя повсюди!
І посмішки гарні, привітні, ясні…
Красою впиваються люди.
Бо всім вона радість і щастя несе,
І як же це все не любити?
Сади і ліси, квіти, трави — усе!
Без цього не можна прожити.
Та раптом набігли хмарки в небеса,
Щоб танець дощу розпочати…
І людям відкрилась вже інша краса,
Бо ж дива у світі багато.