А ранок усміхнувся промінцями,
Заголубіло небо угорі.
Сьогодні ми не стрілися з дощами,
Навколо ніжні квіти у дворі.
І золото осіннє заблищало
На кленах… Та й під ноги вже лягло…
Для щастя людям треба зовсім мало —
Лиш тиша і краса, а ще тепло.
І ти щаслива — не було тривоги!
І вітри у садочку не гули…
Тож повели до щастя всі дороги,
Сьогодні всі щасливими були.
На серці легкота і все прекрасно,
Душа летіти прагне в небеса.
Осіннє сонце сяє ясно-ясно,
Навколо — казка, диво і краса.
Ранкова прохолода не лякає,
Всі розуміють — осінь на порі…
Листочки з гілочок вітрець знімає
І стелить ними килими в дворі.
Осінній ранок — це насправді диво!
Повсюди дивовижні кольори…
І квіти, квіти… Як же скрізь красиво!
Ще й сонце усміхається згори…