А рік Новий — це гарне свято, світле,
В нім чисті мрії й побажання є.
Воно сніжинками біленькими розквітле,
В цім щось казкове, в кожного своє
І неповторне, просто дивовижне,
Що зіркою лишається в житті.
І хоч воно зимове й часто сніжне,
Але несе щось тепле на путі…
Ту доброту, що в кожнім побажанні,
Прихильність, людяність, любов, тепло,
Дарунки, що знайшли ви на світанні,
Й від того ваше серце розцвіло...
Прийшло з дитинства свято це, із казки,
Де люди й звірі в радості жили.
Було любові там багато й ласки
І всі там завжди добрими були.
Ніс чарівник дарунки під ялинку,
В мішечку солоденьке щось було.
Та іграшками радував дитинку,
А всім дорослим дарував тепло,
Любов і ніжність, радощі взаємні,
Промінчик сонця з власної душі.
І ці дарунки щирі і приємні…
Тож до ялинки вранці поспіши!
Бо там любові й щирості багато,
І доброти, і світла, і тепла.
Бо ж всі бажають в новорічне свято,
Щоб доля добра в кожного була.