А скоро все позамітає
Краса осіння надзвичайна,
І кольорова, й чарівна.
Хоч деколи бува печальна,
Завжди зворушлива вона.
В ній стільки кольору і цвіту,
Ще й неба синява ясна.
А осінь тихо йде по світу,
Повсюди казка й дивина.
Легенько листячко злітає
Багряне, жовте, золоте.
Вітрець у гіллі не вгаває,
Танцює з листячком, мете…
Є щось мінорне у природі
І нотки в небесах сумні.
Співають люди при нагоді
Чомусь задумливі пісні.
Мабуть тому, що все минає
І вороття назад нема.
А скоро все позамітає
Біленький сніг. Прийде зима.