А скільки тій людині треба,
Щоб ощасливіти в житті?
Найперше — мирне й чисте небо
І легші, як були, путі…
Та спокій, тиша, світла мрія,
Любов та воля, і тепло.
Щоб по життю вела надія,
Й водички чисте джерело…
І теплий дім, сім’я, родина,
Дзвінкі дитячі голоси…
Для творчості ясна година,
І срібні крапельки роси.
Краса, що серце завмирає,
І доброта поміж людьми…
Як в спеку дощик накрапає,
А промінець веде з пітьми…
Ще після буднів треба свято,
Бо ж сили треба берегти…
Здається треба не багато,
Але попробуй все знайти…