Зимовий вечір, сніг кружляє,
Легенько падає на все,
Та землю біло накриває,
Людей в казковий світ несе...
І в молодість нас повертає,
В ті романтичні, милі дні.
А в серці радість оживає,
Й напівзабуті вже пісні…
І почуття… Напівзабуті…
Прогулянки і вечори.
Ми молоді були й розкуті
Так само падав сніг згори…
А ми сміялися й любили,
Були наївні і смішні…
Сміливо в білий світ летіли
Й дороги в нас були ясні.
А сніг кружляє і кружляє,
І кличе нас в зимову даль…
Стежки в минуле застеляє,
Яке не вернеться, на жаль…