А суша всюди… Мов асфальт земля…
Нічого не росте, не сходить.
Хоч біля річки ще рясні поля,
Біля ріки їм суша так не шкодить.
Там є волога, хоч уже й глибінь,
Й коріння теж води не досягає.
А сонце кожен день — у височінь
Щоразу дужче й дужче припікає.
І знову до небес звертання всі,
Щоб дощ пройшов, подарував вологу.
Трава зазеленіла у росі,
А дощ для сходів щоб проклав дорогу.