А ти живеш
Люблю життя! Я так люблю життя!
Це найпрекрасніше, що є в людини!
Воно летить й не має вороття,
І змінюється кожної хвилини.
А ти живеш і бачиш ту красу,
Що щедро так природа наділила.
Збиваєш на траві дзвінку росу,
Й летиш в чарівний світ, бо маєш крила.
Ти чуєш вранці пісню солов’я,
Й кує тобі зозуля диво-роки…
А в небі часом бачиш журавля,
І по стежині власній робиш кроки.
А ти живеш і відчуваєш все,
І подих вітру, й ніжні аромати,
Й життя тебе удаль кудись несе,
А ти умієш вірити й кохати…
В твоєму серці є любов палка
До чарів і краси усього світу.
А в небі лине пісенька дзвінка,
Й краса повсюди, стільки того цвіту!
І ти живеш, ідеш, біжиш в світи,
Й душа уміє в небеса летіти.
Тому любов свою умій нести,
Щоб радісно й щасливо в світі жити.