А тут вже й липа заквітчала віти
Ах, липа ж як цвіте! Так рясно-рясно.
А аромат який від неї йде!
І на душі так райдужно й прекрасно,
Й землі, здається, кращої — ніде!
А й справді, глянь-бо, стільки того цвіту…
Бо й бузина ще скрізь не одцвіла,
А тут вже й липа заквітчала віти,
А у степу розквітла ковила…
І пахнуть трави, як же пахнуть трави!
Які ж насправді всюди чудеса!
Над ними комашня літає жваво,
Повсюди радість, квіти і краса.
Це почалося надзвичайне літо,
Аж синє небо блідне від жари.
У полі тихо половіє жито
І зріє все казкової пори…