А у вересні трава стає шовкова
Й ластиться голублячись до ніг.
Це вже перша осені обнова...
На травичку і туман приліг.
Опустився тихо над рікою,
Білий-білий, наче молоко.
І пішов неквапною ходою
На луги. Розлігся над ставком.
А в тумані попливли дерева,
Наче привиди, бо стовбурів нема.
Так приходить осінь-королева
Чарівна і трішечки сумна.
А над всім цим дивом лине тиша,
У повітрі аромат полів.
І земля натомлена ледь дише.
В мареві осінніх тихих снів...