А хвиля наростає, наростає
Й така стає велика, як гора.
Об берег сотні тонн води жбурляє,
Все, що на березі, у море забира
Й несе кудись. І знову хвилі б’ються,
То наростають і до берега летять…
Шумлять, ревуть, то плачуть, то сміються,
Але й на мить ніяк не замовчать…
О, море, море! Пісня величава…
В тобі неспокій і краса земна.
То радість світла і любов ласкава,
А то задума довга і сумна.