А що ви робите на цій землі?
Прокляті орки, тобто росіяни...
Сиділи б краще вдома, у теплі,
Були б і ситі, хоч і добре п’яні...
Але б і руки й ноги в вас були,
Й дітей могли б ви всі ще народити...
Та ні! Чогось вбивати нас прийшли
Й своє життя у нас в полях лишити...
Жили б собі спокійно та й жили,
Дітей ростили б, трохи працювали...
Але війною в край до нас прийшли
І тут без честі й слави всі пропали...
Позаздрили, що в нас було усе
Й рішили знищити, щоб нас не стало?
Тож вилили всю ненависть і зло,
Все знищили й цього ще вам замало?
Й чого добились? Краще зажили?
Чи враз Росія стала процвітати?
Тупими орками завжди ви всі були,
Не вмієте ні виграть, ні програти...
Тому поляжете ви всі у цій землі,
Ніхто ніде про вас і не згадає.
Брестиме завжди московіт в імлі,
А сонце перемоги — нам засяє!