Я дуже часто думаю собі,
Чого не можуть мирно жити люди?
Чому вони постійно в боротьбі,
Навіщо війни? Що то далі буде?
Чого для знищення придумують усе,
А не для миру, не для щастя жити?
Й куди нас вік кривавий занесе?
І як це все безумство зупинити?
Нема моралі, гроші роблять все,
Й краса сьогодні вже й гроша не варта.
Хто людство від трагедії спасе?
В безодню котимось… І це не жарти…
А світ чарівний, в нім така краса!
Гармонія і диво, просто казка.
І неймовірні вічні чудеса:
Тепло, любов та вірність, ніжність, ласка…
Живіть й радійте на святій Землі,
Бо створено на ній все для людини…
І форми, і метелики малі,
І звуки, що лунають день при днині…
Навіщо хочете ви знищити усе?
Яка в цім суть? І що вам треба, люди?
Вас ваша злоба в прірву вже несе,
А після війн яка земля ця буде?