А я в гостях у осені була.
Вона мене гостинно пригощала.
Букет листочків жовтих подала,
А ще красу мені подарувала.
А скільки кольорів у ній живе,
А скільки сонця, радості ясної!
То хмарка, мов кораблик, пропливе,
То впав листок з берізки осяйної.
А то каштан із дерева впаде,
Метелик приземлиться серед цвіту.
Останній джміль в травичці загуде —
Осінню оду проспіває світу.
Ще коники танцюють у траві,
Ще тепло-тепло сонце пригріває.
А квіти кольорові і живі.
Лиш восени така краса буває.
Я по красі, по осені іду,
Фотографую ці казкові миті.
В красі чарівній душу відведу,
Бо це найкраще, що буває в світі.