А я стою в осінньому саду.
Красу його всім серцем відчуваю,
Осінньою стежиною іду.
І осінь літ моїх уже приймаю.

В цій осені чарівна є краса,
Що виграє і барвами, і цвітом.
Глибокі і бездонні небеса,
І тепло ще буває, наче літом.

В моєму серці ще дзвенить струна,
Вона про сокровенне заспіває.
І переверне душу всю до дна,
І солов’їні трелі повертає...

Рудий листочок ластиться до ніг,
І ще туман про осінь нагадає.
А хто любов у серденьку зберіг,
Того туман осінній не злякає.