А як же гарно квітнуть вишні,
Немов облиті молоком.
Стоять чарівні, білі, пишні
Побіля хат усіх рядком.
І стільки в них краси і світла,
Така безмежна таїна…
А он і груша вже розквітла,
А он іще, та й не одна.
І яблуні стоять рожеві,
То ж починають теж цвісти.
А зовсім скоро дні травневі,
Та й буде швидко все рости.
А дощ пройде і потепліє,
І випнеться усе з землі.
І зацвіте, зазеленіє,
Зарозкошує у теплі.
А там, дивись, прилине літо,
Достигнуть ягідки усі.
А скільки ж буде того цвіту
В краплистій лагідній росі…
Таке ото одвічне диво —
Тепло усім життя дає.
Ох, як же навесні красиво
І скільки щастя в цьому є!