А як там буде, знати не дано
Нам пророкують гарне майбуття,
Без горя, лиха, скрути і війни,
Де буде чарівне у нас життя,
Щасливі будуть доньки і сини…
Гадають так на картах нам усі,
Дають надію на майбутні дні.
Що будуть ранки в сонячній росі
Й лунатимуть у нас дзвінкі пісні.
Що буде мир і розквіт у краю,
В людей здоров’я із роси й води.
Що Україну створимо свою
І більш не буде горя і біди.
А поки розтинають небеса
Ракети вражі, та ідуть бої.
Зникає на землі ясна краса,
І гинуть там соколики мої.
А по землі летить краса-весна,
І первоцвіту цілі килими.
А в нас не припиняється війна
І свого майбуття не знаєм ми.
Та пророкують ніби добре все,
А як там буде, знати не дано…
Та час нас швидко в майбуття несе.
Й про це ще буде не одне кіно…