Айстри-зорі — чарівні квіти!
Стільки форми і кольорів…
А надворі ще літо! Літо!
І легкий вітерець з полів…
Вдень спекотно і так чарівно,
А надвечір туман поплив,
Прохолодою тягне дивно
Від ріки, від озер, лугів…
Небо чисте й таке високе
Відкриває чарівний світ.
Посміхається синьооко
І запрошує у політ.
Задивились у небо квіти,
У блакитну безмежну даль.
До зірок би їм полетіти,
Та коріння тримає… Жаль…