Ах, життя скороминуче,
Та у нім всього буває…
То любов палка, жагуча,
А то туга серце крає.
То схід сонечка казковий
І трави п’янкі покоси…
То віночок кольоровий,
А уже й біленькі коси…
І не можна повернути,
Те, що вже давно минуло.
Лише серцем не забути,
Бо воно ще не заснуло,
А нагадує тихенько
Кожну радісну годину.
Ще любов живе в серденьку
І підтримує людину.
Ах, життя ясне, квітуче
І у нім всього багато.
Та таке скороминуче…
Пролітає, наче свято.