Надія Красоткіна

Ах, літо-літо — казка веселкова!
Небесна синь і цілий день жара.
Воно прекрасне, світле, загадкове….
Біжиш до річки зі свого двора,
Зануритись щоб в воду з головою,
Відчути прохолоду й попливти
Уздовж по річці, просто за водою,
Чи брід знайти і річку перейти.
І опинитись там, де трави чисті,
Де стільки квітів, хоч плети вінки…
Над квітами — метелики барвисті,
Джмелі і бджоли, коники й жуки…
І радості, та щастя так багато,
Тепла і сонця, аромат з садів…
Пташина пісня ще звучить завзято
І квіти усміхаються з полів…