У кожної людини мова є,
Щоб нею спілкуватись, розмовляти.
Щоб розказати людям щось своє
Й словами все навколо описати.
Тож мова рідна в кожного своя,
Найближча серцю, світла, наймиліша.
Чарівна, наче пісня солов’я,
Чудова, в цілім світі найрідніша.
Матуся нею нам вела пісні,
Як ми малими в сповитку лежали.
Стрічали ранки з нею ми ясні
І душу мовою своєю виливали.
Як божий дар нам мова всім дана,
Ми з нею — люди! Вмієм розмовляти.
Вона нам рідна радісна й сумна,
Найкраща від усіх, та й що казати…
В нас українська мова чарівна,
Як пісня солов’я дзвінка й крилата.
Багата, чиста, рідна і ясна,
Та хочуть вороги її забрати,
А нав’язати мову нам свою,
Різку і люту, грубу, ненависну…
Сьогодні мову захищаєм ми в бою
Бо ми не хочем чути мову злісну,
Бо мова є в нас рідна і своя,
Красива, мелодійна, материнська,
Чарівна, наче пісня солов’я,
Багата, калинова, українська!