Дитина народилася — це диво!
Тепер ви мама й тато — ви батьки.
Всі хочуть, щоб дитя росло щасливо,
Добра всі зичать, а не навпаки.
А щоб це так було, то треба знати,
Що у сім’ї, як пташечку в гнізді,
Дитину треба розуму навчати,
В добрі і в щасті, в радості й біді.
Виховувати вам, батькам, потрібно
Свою дитину, щоб у світ ішла
Хорошою і світлою… Та здібна
До доброти й співучасті була.
Щоб змалечку уміла привітати,
І місцем поступитися могла,
Щоб вміла щире слово всім сказати
І доброту у серденьку несла.
Поганих звичок щоб не набувала,
А йшла до мрії в праці, у труді.
І, щоб батьків любила й шанувала,
То й виросте хорошою тоді.
Багато треба мати у родині
Добра і затишку, любові і тепла,
То ж небо прихиліть своїй дитині,
Але не можна допускати зла,
Насилля, крику, підлості, зневаги,
Щоб в дім до вас це лихо не прийшло.
То ж більше дітям приділіть уваги,
Хай їх оточить батьківське тепло,
Любов і світло. І запам’ятайте,
Що ваші діти — дзеркало сім’ї.
То ж слів брудних, поганих не вживайте,
Про вчинки також думайте свої.
Бо що посієте, те й будете збирати.
Щоб бур’яном душа не заросла,
Любов потрібно у душі плекати,
Сумління більше мати і тепла.