Надія Красоткіна

А—Я

Без меж

Живемо ми в обмеженому світі,
Межа завжди в житті людському є:
У часі й просторі, в зимі і в літі,
У всьому є обмеження своє…
Все має певні межі для людини.
І вік для нас затиснутий в літа.
І час закутий у дрібні хвилини…
Така житейська суть у нас проста…
Та є й безмежне у житті людському —
Найвищі почуття не мають меж.
Безмежжя є у Всесвіті ясному,
І час, по суті, меж не має теж…
Він вічний: був, і є, і завжди буде…
Це люди час в секунди одягли.
Але не вічні ні Земля, ні люди…
Ми підемо колись, як і прийшли…
А час… Він є і буде існувати
Завжди… Чи будуть люди, а чи ні…
Його ніхто не буде рахувати
І не складатиме про час свої пісні…
Він вічний. Ми обмежені у всьому:
В думках, в словах, у мріях є межа.
Вона повсюди у житті людському,
Та до безмежжя прагне в нас душа.
Тож відданість здається нам безмежна,
І доброта, що їй нема кінця.
Любов велика, просто величезна,
Що робить щирими людські серця.
Велике нам безмежним видається,
Хоч щоб не мудрував там молодець…
Ніхто без меж не плаче й не сміється,
Як є початок, то і є кінець.

Відгуки
Коментарі Cackle