Останній день у березні минає,
А далі квітень вже до нас прийде!
Що принесе нам квітень? Хто те знає?
У нас бої, у нас війна іде.
Й коли закінчиться ніхто не знає,
Летять ракети, бомби наднові.
І кожну мить в країні хтось вмирає.
Й за ними плачуть ті, хто ще живі.
І все горить, війна не затихає,
А ворог далі нищить все до тла.
Війну цю кожна мати проклинає,
І просить Бога, щоб вона пройшла.
Всі хочуть миру! Лиш одна росія
Свій люд дрімучий на війну веде.
А хтось вважає, що він є месія,
Тому з ордою в Україну йде.
А оркам більш нічого і не треба,
Бо руйнування радість їм несе!
Не треба їм краса й чарівність неба,
Вони давно вже пропили усе.
Їм щастя доставляє грабувати,
І ґвалтувати, та бої вести.
Немає кращого, як постріляти
І по чужому полю десь брести.
Така от дійсність. Березень минає,
Весна до апогею свого йде…
А в нас війна ніяк не затихає.
А мир коли, коли до нас прийде?