День дивовижний, морозець і сонце!
А небо ж гарно як заголубіло …
Синичка нам постукала в віконце
І вийти якось раптом закортіло
На вулицю, пройтися по сніжкові,
Надихатись чарівною красою.
І на пейзажі глянути казкові,
Упитися цією дивиною…
Дивлюсь на світ і все мене чарує:
І волохатий іній, що сріблиться,
Й калина у сніжку мене дивує,
Краса ж така, що навіть не присниться…
Це рай земний! І кращого немає,
І це усе природа нам створила…
Вона людей на творчість надихає
Й дає усім-усім чарівні крила…
Бери й лети до мрії, просто в небо!
Там мрія нас давно уже чекає!
Лети! І сумніватися не треба…
Краса земна велику силу має…