Всі в світі хочуть ласки і любові,
Та спокою, і радості, й тепла,
Ще щирості, і доброти у слові,
І щоб до щастя стежечка вела.
І кожен прагне неба голубого,
Щоб миром все і дихало, й цвіло.
І щастя хочуть всі-усі дзвінкого,
Щоб все найкраще у життя було!
А як інакше? Всі ми хочем миру!
Здоров’я й щастя на життя усе!
І сподіваємось на це ми щиро,
А час невпинно нас кудись несе…
І нам підносить війни, біль і горе,
Розруху, смерть й таку п’янку весну…
І сліз та крові мабуть ціле море,
І пісню пташки щиру і ясну…
І поміж цього всім нам треба жити,
Бо в нас життя у кожного — одне!
Ще мріяти, співати і любити,
Бо молодість так скоро промайне…