Люблю, як дощик стукотить в віконце,
Люблю, як вітер бігає в гіллі,
Люблю, коли яскраво світить сонце
І хазяйнують весни на землі.
Люблю, як ніжна квітка зацвітає,
І перший грім гуркоче віддаля…
Як соловейко у бузку співає
Й хлібами колоситься вся земля…
Я все люблю, що серце зігріває:
Сріблясту й чисту на траві росу,
Джмеля, що понад квітами літає
І незбагненну, чарівну красу,
Яка чарує серце, зігріває
І радості, та щастя додає…
Веселку, що так гарно в небі сяє,
Бо все це рідне і близьке… Моє!