Про осінь говорити я не хочу,
Бо все ще літо-літечко, тепло!
У шибку дощик іноді стукоче,
Хмарками небо он заволікло…
То знову сонце і веселка сяє,
Й отави запах вітерець несе.
Гарніше, як улітку, не буває,
Воно для кожного дарує все:
І яблука смачні червонобокі,
І соковиті груші роздає.
Шле небеса чарівні, синьоокі…
І все найкраще, що у нього є.
А нам би тільки перемоги й миру,
А все останнє виростимо ми.
Ми в перемогу віримо так щиро,
Тож українці й не були б людьми,
Якби не вірили! Куємо ж перемогу!
Усі, як можемо, і як один — усі!
Сьогодні маємо складну дорогу,
Але одну-єдину, у росі
І у сльозах, бо є щоденні втрати,
І важко у нерівному бою…
Та день і ніч тримають стрій солдати,
Вітчизну захищаючи свою…