Бо доброта — це як промінчик сонця
День доброти… І трохи сумно стало,
Бо днів багато в році є у нас…
Тож ДЕНЬ добра для року зовсім мало,
А треба, щоб добро було весь час.
Щодня й щомиті, кожної години,
Щоб кожен ніс добро у дивосвіт.
Бо добрість дуже треба для людини
У молоді літа й на схилі літ.
Бо доброта — це як промінчик сонця,
Що обнімає, ластиться теплом.
І заглядає раптом до віконця,
Та закриває біди рукавом,
Відводить зло, дарує щиру ласку,
Та ніжно усміхається до нас,
Веде в чарівну, дивовижну казку,
І шепче про любов у добрий час.