Мої хороші, милі українці!
Додаймо в душі мудрості й тепла,
Даруймо всім знедоленим гостинці,
Щоб їхня доля кращою була.
Всіх скривджених зігріймо добротою,
Допоможімо воїнам в бою…
І діток не залишмо сиротою,
Віддаймо їм усю любов свою.
І прихилімося до всіх душею,
Бо зараз дуже важко у житті…
Втішаймося ранковою зорею,
І людяними будьмо на путі,
На цім шляху, що доля нам дарує…
Хоч це випробування нелегкі.
Бо ненависть війна в нас провокує,
Ламає добрості стежки крихкі…
А чорне зло росте довкіл горою,
І затуляє сонечко — пітьма…
Це перекрити треба добротою,
Бо іншої дороги в нас нема.
Тож нам пройти через усе це треба,
А в щирих душах сонце зберегти.
І мріяти, і линути до неба,
І з добротою до людей іти…
Бо добрість і любов — чарівні крила,
Які нас роблять мудрими людьми.
В цих почуттях є та життєва сила,
З якою все здолати зможем ми!