Бо ж не на все і ви мастак
Ах, люди! Все на світі знають
Все розуміють, бачать все.
І за помилку допікають,
Грішок чужий їх аж трясе.
То ж носом в помилки штовхають,
І радість в серденьку цвіте.
Лише себе не помічають,
Але й не думають про те!
Себе вважають досконалим,
Та без гріха хтось в світі є?
І тут же пишуть з помилками,
Але не бачать, бо своє…
В чужому оці порошинка
Їм, бідним, жити не дає.
В своєму ж — ціла соломинка!
Але не видно, то ж своє!
Якщо вже хочете сказати
Комусь, що робить щось не так,
Коректно треба поступати,
Бо ж не на все і ви мастак…