Природа нас і любить, й надихає,
Дає людині світло і тепло,
Пісні й красу на серце посилає,
Щоб гарно нам і затишно було.
От ліс запрошує, щоб ми там відпочили,
Подумали про світле, про своє.
І шум у соснах просто зрозуміли,
Бо в ньому загадка і добра казка є.
І промінці, що ллються між гілками,
Дарують блискітки і усміх на вуста…
То ж треба, щоб завжди була між нами
Гармонія чарівна і проста.
Бо ж у природі стільки того дива…
Краса повсюди чиста і дзвінка.
Людина в ній і радісна, й щаслива,
І думка в неї чиста і легка.