Ми всі прийшли у світ чарівний — жити!
Продовжити свій рід на цій Землі…
Прийшли любити і добро творити,
Пізнати радість в щасті і в теплі.
Відчути волю, вміння ввись злітати,
В нас дужі крила за спиною є.
Дано нам всім багато-пребагато,
Та не однаково, а кожному своє…
Тому себе потрібно пізнавати,
Щоб у душі гармонія жила.
Та здібності, таланти розвивати,
Не втратити душевного тепла.
Тут головне — робота над собою,
Що прагне серце, з мудрістю роби.
Із лінню часом треба йти до бою,
Вирівнювати іноді горби…
І цю рутину треба подолати,
Щоб досягти найвищої мети!
Тому потрібно волю гартувати
Й не зупинятись, а вперед іти…
Бо жити — це не тільки смачно їсти
Й лежати в літню спеку в холодку.
Це, іноді — нема часу присісти
Й робить роботу не аби яку…