Бо квіточка маленька сум розвіє
Ще холодно, зима своє бере,
У небі хмари, вітер повіває.
До рук мороз ще землю прибере,
Та іній на гілля понадягає.
І буде гарно! Ой, яка краса!
Все засріблиться в сонечку ясному!
І засиніють чисті небеса,
І вітерець дихне по-весняному.
А зараз холодно і сонечка нема,
Бо сніг на завтра людям обіцяли.
Похмурий день, не те, щоб геть пітьма,
Та хмари чорні он понасували.
А завтра лютий гляне у двори,
Й підсніжник ніжно-ніжно забіліє.
І радість для всієї дітвори,
Бо квіточка маленька сум розвіє.