Бо літечко — це чудо із чудес
Яке це щастя — літечко тепленьке
І довгий-довгий теплий, літній день!
Пливе по небу сонце помаленько,
Дзвенять у небі тисячі пісень.
Їх слухаєш і серденько радіє,
Бо ці пісні від щастя так дзвенять.
Від них у серці зріє дивна мрія.
А літні дні біжать собі й біжать…
Дарують людям пречудову казку,
Красу й тепло вони несуть для всіх.
І надзвичайну ніжність, тиху ласку…
І в цей букет вплітають щирий сміх.
Бо ж літечко — це ж надзвичайне диво!
Високе сонце дивиться з небес.
А щастя й радість сплетені щасливо,
Бо літечко — це чудо із чудес!