Весна! Весна на всіх нас справді діє,
Бо на землі усе росте й цвіте.
Ну, а в людини серце молодіє,
І робиться добріше й золоте...
Бо в нім тепер багато є любові,
Що народилась з ранньої краси.
Вона частіше вже звучить у слові...
І так було завжди, в усі часи.
Бо усміх викликають перші квіти
І синь небесна, сонця промінці...
Теплу радіють і дорослі, й діти
І гілку котиків несуть в руці.
А котики м’якенькі і духмяні,
Чарівні перші вісники весни!
І щічки у дітей стають рум’яні,
Бо ж бігали вони довкіл сосни,
Щоб білочку горішком пригостити,
А потім стали і стоять собі,
Бо задивились на чарівні квіти:
Біленькі, сині, жовті й голубі...
Бо вже весна!