Прийшла пора осіння і холодна,
Колючий вітер віє звіддаля.
Та холоднеча ця завжди природна —
У золото вбирається земля.
Та мерзнуть люди, одягатись треба,
Й до хати забігають всі мерщій.
Бо ж холодом повіяло із неба
І закропили, полили дощі.
Листки зачервонілися на груші,
Але тепліш від цього не стає.
То ж один одному ви зігрівайте душі,
Словами теплими, що в кожного з нас є.
Бо тепле слово вміє зігрівати,
В холодну пору сили додає.
Й людина зможе стужу подолати,
У добрім слові дивна сила є!