Пташина прилетіла в сад й співає
І посвітліло на душі нараз...
Все в світі радо сонце зустрічає,
Бо це весняний, неповторний час!
Та вже й світати почало раніше
І день вже набагато довшим став...
В природі всюди значно веселіше,
Бо оживати і садок почав...
А на землі повсюди квіти, квіти!
Який завгодно колір в них зорить...
І вже важніють на деревах віти —
Бо сік земний у гілочках бринить...
А квіточки сплелися у віночки
І від краси душа моя тремтить.
Жучки позаповзали на пеньочки,
Усе на світі просто хоче жить...
Земля свята — це рай! Та що й казати!
Тут стільки щастя і краси, та див,
Що цю красу не зможеш оспівати,
Хоч скільки б літ на цій Землі не жив!