Бо це найвище, що у світі є
Про щось хороше хочу написати,
Бо в небі синява і хмарка проплива…
Продовжує нас сонце зігрівати,
А на полях уже жнива, жнива…
Там скошують колоссячко вусате,
Щоб був хлібець духмяний на столі.
А українське серденько крилате
Так прагне миру на усій землі…
Бо мир — це спокій, щастя і надія,
Дитячий галас, щира пісня, гра…
Це спокій в домі і чарівна мрія,
І літечка чудового пора…
Бо мир — це щастя, тиша, сподівання
На все найкраще, що в житті бува.
Це злет у небо смілий, без вагання,
І сокровенні та святі слова,
В яких любов найвища, щира ласка
І доброта в душі, а ще тепло…
І цілий світ чарівний, наче казка,
Тож хочу я, щоб сонечко цвіло
У людських душах, мудрістю світило
Несло палку любов, тепло своє.
Любов’ю всіх і щастям наділило,
Бо це найвище, що у світі є.