Нічого я не заберу з собою,
А все, що маю, в слово переллю
І передам із радістю й журбою
Всім людям і землі, яку люблю.
А я люблю цю землю українську
Душею й серцем і в усі часи.
Батьківський край і мову материнську
І на травичці крапельки роси…
Ліси чарівні і малі садочки,
Озера чисті, ріки і поля,
Чарівних квітів ніжні пелюсточки…
Бо це найкраща, це моя Земля!
Яка дала мені життя і долю,
Мене зростила в щасті й доброті.
Нагородила прагненням до волі,
Хоч і часи були в нас непрості.
Люблю цю Землю, всі її святині,
Людей хороших й чарівні пісні.
І літню спеку, і дощі осінні,
І небеса чудові та ясні.
Люблю всім серцем рідну Україну.
А як інакше! І на тім стою!
Корінням й пам’яттю вросла глибинно
Я в землю цю святу й навік мою!