І як дійти до розуму й сердець
Тих орків, що ідуть на нас війною?
Щоб зрозуміли люди, на кінець,
Що є вони фашистською ордою,
Яка несе на Землю люте зло,
Життя нівечить і людей вбиває.
А росіян це зло завжди вело…
Й скажіть мені, а хто цього не знає?
Та знають всі, війна у них в крові,
Як п’янство і насилля, та злодійство.
Упевнені вони, що ще й праві
І далі творять на Землі безчинство.
А люд страждає, бо війна іде,
Цвіт нації в моїй країні гине.
Й від цього не сховаєшся ніде,
Та й українець як свій край покине…
Коли життя тут всі віки цвіло,
Тож землю рідну треба доглядати…
Нам як би боляче і важко не було,
А Україну треба рятувати.
Бо це наш край і рідна нам земля,
Яка завжди давала людям сили.
Віками рідні гори, ліс, поля
Та пра-пра-прадідів могили…